неприступний
НЕПРИСТУПНИЙ, а, е. 1. До якого дуже важко або зовсім неможливо підступити, наблизитися; недоступний. [Анна:] Мариться мені якась гора стрімка та неприступна, на тій горі міцний, суворий замок (Л. Укр., III, 1952, 337); Галя подивилася на неприступні стрімкі скелі (Ів., Вел. очі, 1956, 66); Не завжди воно [море] ласкаве. Воно буває і сердите та неприступне (Збан., Мор. чайка, 1959, 128); // у знач. ім. неприступне, ного, с. Те, до чого важко або неможливо підступити, наблизитися. Навіщо ж пісня? А на те, Щоб легше брать усе круте І неприступне у житті (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 50); // Добре укріплений, захищений; яким важко оволодіти. Чернігів що день, то більше стає неприступним, першорядним острогом на всю Сіверянщину (Міщ., Сіверяни, 1961, 14).
2. перен. До якого не можна підступитися; гордовитий. - І я помітив, що Ватя чогось насупилась, чогось вдавала з себе неприступну велику паню.., - додав Леонід Семенович (Н.-Лев., IV, 1956, 136); Руфа стояла біля стіни, неприступна, висока, вродлива (Коп., Десятикласники, 1938, 111); // Який виражає гордовитість. Вона дивилась на присутніх звичайним своїм поглядом - строгим, неприступним (Собко, Нам спокій.., 1959, 133); Вигляд у нього був суворий, неприступний (Руд., Вітер.., 1958, 91).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неприступний | неприступна | неприступне | неприступні |
Родовий | неприступного | неприступної | неприступного | неприступних |
Давальний | неприступному | неприступній | неприступному | неприступним |
Знахідний | неприступний, неприступного | неприступну | неприступне | неприступні, неприступних |
Орудний | неприступним | неприступною | неприступним | неприступними |
Місцевий | на/у неприступному, неприступнім | на/у неприступній | на/у неприступному, неприступнім | на/у неприступних |