ограбувати
ОГРАБУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Те саме, що пограбувати. [Олеся:] От дивись на мене, Марфушо, нічого я не вкрала, нікого я не ограбувала - правда? (Кроп., II, 1958, 270); Вночі хтось ограбував льох під будинком, де, крім картоплі, було ще з пуд олії та пуда з півтора пшона (Кир., Вибр., 1960, 63); Тили відстали, кухонь не було, і бійці харчувалися мізерним сухим пайком, якого не вистачало, бо дивізію явно ограбували за наказом штабу фронту: в них відібрали харчові лишки і передали сусідній третій армії (Тют., Вир, 1964, 485);* Образно. - Ограбували ви свій квітник на букети, - сказала Балабушиха, попросивши гостей сісти (Н.-Лев., III, 1956, 237).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ограбую | ограбуємо |
2 особа | ограбуєш | ограбуєте |
3 особа | ограбує | ограбують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ограбував | ограбували |
Жіночий рід | ограбувала | |
Середній рід | ограбувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ограбуймо | |
2 особа | ограбуй | ограбуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | ограбувавши |