огранений
ОГРАНЕНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до огранити. Зона перетину двох найпотужніших жил створила роздув неправильної форми. У ньому сконцентрувалась найбільша кількість великих і добре огранених кристалів (Наука.., 9, 1964, 59); * Образно. Деякі з кинутих поетом [Є. Плужником] віршованих "формул", огранених точно, легко і зграбно, сприймаються як закінчені афоризми (Не ілюстрація.., 1967, 318).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | огранений | огранена | огранене | огранені |
Родовий | ограненого | ограненої | ограненого | огранених |
Давальний | ограненому | ограненій | ограненому | ограненим |
Знахідний | огранений, ограненого | огранену | огранене | огранені, огранених |
Орудний | ограненим | ограненою | ограненим | ограненими |
Місцевий | на/у ограненому, ограненім | на/у ограненій | на/у ограненому, ограненім | на/у огранених |