ойкати
ОЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Викрикувати, промовляти "ой!". Люди стогнуть, ойкають (Н.-Лев., IV, 1956, 241); - Ой, як твої гладіолуси розпустилися! Тоня вже біля квітів, над кожною квіткою нахиляється, над кожною ойкає від захоплення (Гончар, Тронка, 1963, 167).
2. перен. Стискатися від якого-небудь сильного почуття, несподіванки; завмирати (про серце). Серце ойка, і лине спів, як даль весни (Сос., II, 1958, 349).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ойкаю | ойкаємо |
2 особа | ойкаєш | ойкаєте |
3 особа | ойкає | ойкають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ойкатиму | ойкатимемо |
2 особа | ойкатимеш | ойкатимете |
3 особа | ойкатиме | ойкатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ойкав | ойкали |
Жіночий рід | ойкала | |
Середній рід | ойкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ойкаймо | |
2 особа | ойкай | ойкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ойкаючи | |
Минулий час | ойкавши |