ості
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ості | |
Родовий | остів | |
Давальний | остям | |
Знахідний | ості | |
Орудний | остями | |
Місцевий | на/у остях | |
Кличний | ості |
ост
ОСТ1, у, ч. 1. Назва східної сторони світу у мореплавстві та метеорології; схід; протилежне вест. Ми стаємо плечима до плечей, Як ост і норд, як вест і зюйд на морі! (Ю. Янов., V, 1959, 59); // Східний вітер. Щовесни вбираються [тополі] в зелень, а щоосені знов роздягають їх до білокор'я пронизливі норди та ости... (Гончар, II, 1958, 8).
2. Один з чотирьох головних румбів у компасі, які ділять горизонт на чотири частини.
ОСТ2, а, ч., розм., рідко. Те саме, що остюк. Водить [Остап] пальцями вздовж колоска, вигладжує. За зерном, за остами водить, пильнує (Горд., II, 1959, 328); * Образно. Свирид ще молодий чоловік, .. борода засіяна гострими білими остами (Мирний, І, 1954, 194).
ОСТ3 , а, ч., розм., рідко. Те саме, що остень. Тимка стало тягнути [течією] вниз,.. та нагодився на ту хвилю Джмелик на човні, що для забави ганяв остами щук на мілководді. Він і врятував Тимка (Тют., Вир, 1960, 123).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ост | ости |
Родовий | оста | остів |
Давальний | остові, осту | остам |
Знахідний | ост | ости |
Орудний | остом | остами |
Місцевий | на/у ості | на/у остах |
Кличний | осте | ости |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ост | ости |
Родовий | осту | остів |
Давальний | остові, осту | остам |
Знахідний | ост | ости |
Орудний | остом | остами |
Місцевий | на/у ості | на/у остах |
Кличний | осте | ости |
ость
ОСТЬ, і, ж. 1. рідко. Те саме, що остюк. Струшує [вітер] росу з трав, розгойдує, хилить до землі білі квіти ромену,.. тільки тирса супротивиться, підіймає вгору свої пружні ості й мінлива сивина затягає поле з краю в край (Скл., Святослав, 1959, 43); Сім'янка ковили.. несе закручену штопором і зігнуту під прямим кутом пухнасту ость (Знання.., 6, 1965, 16); // розм. Голчастий виріст у деяких рослин; колючка. Там синяк стояв, виставивши свої колючі ості (Мирний, І, 1954, 255).
2. збірн., спец. Волосинки в хутрі тварини, що відрізняються від решти шерсті довжиною і кольором. У продаж боброве хутро надходить без ості, яку вищипують (Наука.., 8, 1959, 34); Високоякісні шкурки одержують тільки від повноволосих кролів, з частою остю й густим пухом (Хлібороб Укр., 2, 1969, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ость | ості |
Родовий | ості, ости | остей |
Давальний | ості | остям |
Знахідний | ость | ості |
Орудний | остю | остями |
Місцевий | на/у ості | на/у остях |
Кличний | осте | ості |