перестояний
ПЕРЕСТОЯНИЙ, а, е. Який від довгого стояння якісно змінився, зіпсувався (про злаки, траву і т. ін.); перезрілий. Мати.. підтинає серпом крихку, перестояну пшеницю (Стельмах, II, 1962, 173); // Несвіжий, застояний (про їжу, напої, воду і т. ін.). Страви були, звичайно, перестояні, коли чоловіки надумалися, що їх чекають у полковниковій горниці дружини (Ю. Янов., Мир, 1956, 297).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | перестояний | перестояна | перестояне | перестояні |
Родовий | перестояного | перестояної | перестояного | перестояних |
Давальний | перестояному | перестояній | перестояному | перестояним |
Знахідний | перестояний, перестояного | перестояну | перестояне | перестояні, перестояних |
Орудний | перестояним | перестояною | перестояним | перестояними |
Місцевий | на/у перестояному, перестоянім | на/у перестояній | на/у перестояному, перестоянім | на/у перестояних |