плодоягідний
ПЛОДОЯГІДНИЙ, а, е. 1. Пов'язаний з вирощуванням фруктів і ягід, їх обробленням і т. ін. Садівництво України займає одно з перших місць у плодоягідному виробництві СРСР (Колг. Укр., 10, 1957, 23); // Признач. для вирощування фруктів і ягід, їх оброблення і т. ін. Плодоягідний розсадник.
2. Пригот. з фруктів і ягід. Сухі киселі являють собою суміш цукру, крохмалю, плодоягідних екстрактів.. і харчових кислот (Укр. страви, 1957, 282); Плодоягідна продукція; Плодоягідні вина.
3. Який дає фрукти і ягоди. Велике значення для боротьби з ерозією грунтів мають різні лісові і плодоягідні насадження (Наука.., 8, 1959, 31); Плодоягідні культури.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | плодоягідний | плодоягідна | плодоягідне | плодоягідні |
Родовий | плодоягідного | плодоягідної | плодоягідного | плодоягідних |
Давальний | плодоягідному | плодоягідній | плодоягідному | плодоягідним |
Знахідний | плодоягідний, плодоягідного | плодоягідну | плодоягідне | плодоягідні, плодоягідних |
Орудний | плодоягідним | плодоягідною | плодоягідним | плодоягідними |
Місцевий | на/у плодоягідному, плодоягіднім | на/у плодоягідній | на/у плодоягідному, плодоягіднім | на/у плодоягідних |