подувати
ПОДУВАТИ, ає, недок. Дути, віяти не дуже сильно або час від часу; повівати. Пекло сонце, легенький вітерець подував з Кривого Торця (Чаб., За півгодини.., 1963, 37); Рвучкий вітер подував з моря (Трубл., І, 1955, 150); Подуває дзвінкий осінній холодок (Вас., II, 1959, 526); // безос. Подувало з моря штормовим вітром (Кучер, Голод, 1961, 100).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подуваю | подуваємо |
2 особа | подуваєш | подуваєте |
3 особа | подуває | подувають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подуватиму | подуватимемо |
2 особа | подуватимеш | подуватимете |
3 особа | подуватиме | подуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подував | подували |
Жіночий рід | подувала | |
Середній рід | подувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подуваймо | |
2 особа | подувай | подувайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | подуваючи | |
Минулий час | подувавши |