позичковий
ПОЗИЧКОВИЙ, а, е. Стос. до позички. Сторони можуть надати форму позичкового зобов'язання всякому боргові, що виникає з купівлі-продажу, наймання майна або іншої підстави (Цив. кодекс УРСР, 1950, 38); Євгеній закинув про найближче: про стан селянства по селах, про читальні, каси позичкові (Фр., VII, 1951, 297).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позичковий | позичкова | позичкове | позичкові |
Родовий | позичкового | позичкової | позичкового | позичкових |
Давальний | позичковому | позичковій | позичковому | позичковим |
Знахідний | позичковий, позичкового | позичкову | позичкове | позичкові, позичкових |
Орудний | позичковим | позичковою | позичковим | позичковими |
Місцевий | на/у позичковому, позичковім | на/у позичковій | на/у позичковому, позичковім | на/у позичкових |