полова
ПОЛОВА, и, ж. 1. Відходи при обмолочуванні й очищуванні зерна хлібних злаків, льону та деяких інших культур, що використовується переважно як корм для тварин. Зерно збирали в більшості колгоспів разом з половою, щоб зберегти і такий цінний корм, як гречана полова (Рад. Укр., 16.IX 1961, 3); Той хліб, що їли люди, був випечений з усякої всячини: там була й полова з остюками, і земля з куколем та горошком (Мирний, IV, 1955, 255); Корови милостиво похитують головами й знову утоплюють їх у вогкі цебра з запареною половою (Стельмах, II, 1962, 310); Полова, немов зграя дрібних блідо-жовтих метеликів, стрімко зривалася з сита і потім тихо осідала на долівці (Кир., Вибр., 1960, 380); * У порівн. Мов полова, розсіяна з купи буйним вітром, так розсіялась їх [монголів] сила по долині (Фр., VI, 1951, 129).
2. перен. Що-небудь невагоме, несерйозне, таке, що не має цінності, суттєвого значення. Важко працювати без критики,.. трудно йти у темряві, напомацки, не відаючи - чи що даєш: зерно чи полову? (Коцюб., III, 1956, 196); [Горський:] Рубати з плеча, звичайно, не потрібно. Але з'ясувати, де тут зерно, а де полова, ми зобов'язані (Лев., Нові п'єси, 1956, 24).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | полова | полови |
Родовий | полови | полов |
Давальний | полові | половам |
Знахідний | полову | полови |
Орудний | половою | половами |
Місцевий | на/у полові | на/у половах |
Кличний | полово | полови |
половити
ПОЛОВИТИ, ловлю, ловиш; мн. половлять; док., перех. 1. Зловити всіх або багатьох. Дяк і паламар половили всіх ворон і прив'язали кожній до ноги довгий мотузок, кінець якого тримав панотець (Казки Буковини.., 1968, 19); Погоничі половили коней і позапрягали (Н.-Лев., II, 1956, 33).
2. Ловити якийсь час. Данько Яресько, добувшись до води, одразу шубовснув купатися, шкодуючи, що не захопив рибальської снасті, а то ще міг би й риби половити (Гончар, І, 1959, 40); В уяві виникає та річка, що ось зараз за училищем, де під час великої перерви або після занять можна скупатися, повудити рибу, половити раків (Багмут, Щасл. день.., 1951, 115).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | половлю | половимо |
2 особа | половиш | половите |
3 особа | половить | половлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | половитиму | половитимемо |
2 особа | половитимеш | половитимете |
3 особа | половитиме | половитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | половив | половили |
Жіночий рід | половила | |
Середній рід | половило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | половімо | |
2 особа | полови | половіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | половлячи | |
Минулий час | половивши |