полудневий
ПОЛУДНЕВИЙ, а, е. 1. Прикм. до полудень. Одарка в полудневу пору Корову вивела із двору (Підс., Героїка, 1951, 180); Десь далеко передо мною полудневий край (Коб., І, 1956, 138).
2. Стос. до полудня. У вікна било полудневе проміння (Коцюб., II, 1955, 384); Люди під його крислатим гіллям ховаються від зливи і полудневої спеки (Руд., Остання шабля, 1959, 234); Роботи на гирлі не припинили навіть тоді, коли настав час полудневого чаю (Ле, Міжгір'я, 1953, 251).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | полудневий | полуднева | полудневе | полудневі |
Родовий | полудневого | полудневої | полудневого | полудневих |
Давальний | полудневому | полудневій | полудневому | полудневим |
Знахідний | полудневий, полудневого | полудневу | полудневе | полудневі, полудневих |
Орудний | полудневим | полудневою | полудневим | полудневими |
Місцевий | на/у полудневому, полудневім | на/у полудневій | на/у полудневому, полудневім | на/у полудневих |