пообтикати
ПООБТИКАТИ, аю, аєш, док., перех. Обтикати кругом багато чого-небудь; обтикати щось у багатьох місцях. Я пообтикав добре купу четинням, позабивав шпари, закурив люльку та й лежу собі під яличкою (Фр., І, 1955, 54); Ядвіга знайшла шматок вати, й обидві панни пообтикали кругом замок і забили дірочку (Н.-Лев., II, 1956, 73); Пообтикати грядки кілочками.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пообтикаю | пообтикаємо |
2 особа | пообтикаєш | пообтикаєте |
3 особа | пообтикає | пообтикають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пообтикав | пообтикали |
Жіночий рід | пообтикала | |
Середній рід | пообтикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пообтикаймо | |
2 особа | пообтикай | пообтикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пообтикавши |