порадуватися
ПОРАДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., ким, чим, кому, чому, з кого - чого, на кого - що і без додатка. 1. Відчути радість, задоволення; зрадіти. А ці двоє, Данько та Вутанька, - в кого вони і вдалися! Батько якби встав, то, звісно, тільки б порадувався, побачивши, які повиростали буйні обоє, голосисті та непосидющі, а матері через їхні невгамовні вдачі душа ніколи не буває на місці (Гончар, II, 1959, 199); Вона, як і Турбай, народилася й виросла в Пальмірі, подруги у свій час їй заздрили, отже, не могло обійтися без таких, що порадувалися з її нещастя (Руд., Остання шабля, 1959, 21).
2. Радіти якийсь час. [Мокрина:] Не дожив наш полковник порадуватись на своїх діточок (Кроп., II, 1958, 408); Мушу одпочити, одійти, порадуватися тихо чомусь і абсолютно не хвилюватись (Довж., III, 1960, 500).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порадуюся | порадуємося |
2 особа | порадуєшся | порадуєтеся |
3 особа | порадується | порадуються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порадувався | порадувалися |
Жіночий рід | порадувалася | |
Середній рід | порадувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порадуймося | |
2 особа | порадуйся | порадуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порадувавшись |