посудинка
ПОСУДИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до посудина. Мар'ян побачив біля дверей рушник і думками полинув до Фросини, вболіваючи, що не зміг покласти на вікно хатини хоча б якоїсь пілки і посудинки з водою (Стельмах, І, 1962, 182); Вже помилки бути не могло: та маленька, смоляно-чорна посудинка, що її в першу мить Тоня й не впізнала без паруса, то ж їхній був човник, їхній баркасик, що його тепер вітер тихо, ледь помітно, але безповоротно відгонив у море (Гончар, Тронка, 1963, 241).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | посудинка | посудинки |
Родовий | посудинки | посудинок |
Давальний | посудинці | посудинкам |
Знахідний | посудинку | посудинки |
Орудний | посудинкою | посудинками |
Місцевий | на/у посудинці | на/у посудинках |
Кличний | посудинко | посудинки |