почивати
ПОЧИВАТИ, аю, аєш, недок., ПОЧИТИ, ину, инеш, док., заст. 1. Спати, впадати в сон. Грицько, правда, вже й підвівся був, та, побачивши, що мати так покійно почиває коло його, почухався, ліг і знову задрімав (Мирний, IV, 1955, 89); * Образно. Крізь верби сонечко сіяє І тихо гасне, День погас, І все почило (Шевч., II, 1963, 265).
@ Почивати (почити) на лаврах - те саме, що Спочивати (спочити) на лаврах (див. лавр). [Коваль:] Ніколи не почивайте на лаврах. Вчіться! Мистецтво - це труд і наука (Мороз, П'єси, 1959, 172).
2. тільки недок., заст. Покоїтися, лежати в труні, в могилі, спочивати вічним сном (про прах, тіло). - Бог послав тобі сей дом; почивай у нім; нехай ні один злий чоловік не поворушить твоїх кісточок ні руками, ні язиком (Кв.-Осн., II, 1956, 96).
Почити одвічним сном - померти. Почив герой війни в чужім краю одвічним сном. Земля тобі пером! (Гонч., Вибр., 1959, 341).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почиваю | почиваємо |
2 особа | почиваєш | почиваєте |
3 особа | почиває | почивають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почиватиму | почиватимемо |
2 особа | почиватимеш | почиватимете |
3 особа | почиватиме | почиватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | почивав | почивали |
Жіночий рід | почивала | |
Середній рід | почивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почиваймо | |
2 особа | почивай | почивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | почиваючи | |
Минулий час | почивавши |