по-вуличному
ПО-ВУЛИЧНОМУ, присл., розм. Неофіційно, на прізвисько. На західній околиці села, біля самого байраку, живе Йосип Вихор, по-вуличному - Йонька (Тют., Вир, 1964, 6); Наспівуючи, я добігаю до обійстя дядька Миколи, якого по-вуличному прозивають Бульбою (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 24).