приливати
ПРИЛИВАТИ, аю, аєш, недок., ПРИЛИТИ, ллю, ллєш, док. 1. неперех. Підступати потоком (про щось рідке). Очі стулялися. І вже почало снить і марить [снитися й маритися], що бистра річка.. в очі лиснула, приливає усе ближче та ближче (Вовчок, І, 1955, 345); // Прибувати відчутно у якусь частину тіла (про кров). Від.. сорому кров приливала [Катерині] в обличчя (Чорн., Визвол. земля, 1959, 198); Матрос поклав кілька сухих полін і став роздмухувати вогонь. Від натуги кров прилила до голови, ..все кругом закрутилося (Трубл., І, 1955, 163); // безос. Прилило мені до лиця, думала - згорю (Барв., Опов.., 1902, 255); // перен. Виявлятися з більшою силою (про енергію, світло). Світ усе більше приливає (Мирний, І, 1954, 311); // у сполуч. із сл. в голову, до серця, перен. З'являтися (про почуття). Сором, досада, злість - усе разом прилило в його голову, мутило його кров, гамселило в висках (Мирний, II, 1954, 274).
2. перех. Поливати що-небудь чимсь. Він мерщій наклав собі повну тарілку вареників, прилив зверху маслом (Мирний, IV, 1955, 365); * Образно. Стара мати говорить, слізьми слова свої приливаючи, до невістки: - От люди лихі! От недобрі, Марусечко! (Вовчок, І, 1955, 360); // у сполуч. із сл. вогонь. Заливаючи, гасити. От він візьме та й приллє водою огонь (Сл. Гр.).
@ Приливати (прилити) дорогу (доріженьку і т. ін. ) - випивати, проводжаючи кого-небудь у дорогу. - Приливайте доріженьку, Щоб не курилася; Розважайте рідну неньку, Щоб не журилася! (Укр.. лір. пісні, 1958, 273); Коли гості сідали до машин, всі обступили їх із чарками, щоб дорогу прилити, хай не курить (Ю. Янов., Мир, 1956, 58).
3. перех., рідко. Доливати що-небудь до чогось. * Образно. Він слухає [розмову на ярмарку]... До свого горя приливає ще людське; троюдить своє гаряче серце (Мирний, І, 1949, 394).
4. перех, , спец. Приєднувати метал до металу литтям.
ПРИЛИВАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех. Пити що-небудь час від часу. Один був порок за панотцем, - як казав часом і батько, - горілочку любив.. Розказує та все припиває чарочкою (Мирний, І, 1954, 215); Шумейко, міцний дід років 60-ти, майструє за столом модель парусного судна, припиваючи час від часу чорну каву (Коч., II, 1956, 537).
2. неперех., до кого. Пити за чиєсь здоров'я, звертатися з тостом до кого-небудь. П'є Ангус зрушений за ним, В душі ласкавши мару; І все покрилось голосним: «3а тебе, наш Оскаре!».. - «Та що ж Аллан з другими враз Не припива до мене» (Граб., I, 1959, 419).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приливаю | приливаємо |
2 особа | приливаєш | приливаєте |
3 особа | приливає | приливають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приливатиму | приливатимемо |
2 особа | приливатимеш | приливатимете |
3 особа | приливатиме | приливатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приливав | приливали |
Жіночий рід | приливала | |
Середній рід | приливало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приливаймо | |
2 особа | приливай | приливайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приливаючи | |
Минулий час | приливавши |