провесна
ПРОВЕСНА, и, ж. Рання весна, початок весни. Іду я тими степами, тими ланами розлогими, що й торішньої провесни (Коцюб., І, 1955, 142); Провесна посувалася все вище і вище в Карпати і знімала з них товсту снігову перину (Томч., Закарп. опов., 1953, 134); * Образно. У мене на столику проліски стоять, у хаті рожеве світло, а в серці провесна... (Л. Укр., V, 1956, 112).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | провесна | провесни |
Родовий | провесни | провеcен |
Давальний | провесні | провеснам |
Знахідний | провесну | провесни |
Орудний | провесною | провеснами |
Місцевий | на/у провесні | на/у провеснах |
Кличний | провесно | провесни |