прохатися
ПРОХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Те саме, що проситися. Всі діти почали прохатися : «Мамо, ходім-бо додому!» (Вовчок, І, 1955, 306); Уставала перед нею чорною хмарою синова зневага, давила, як обценьками, материне серце, прохалася вилитись хоч у гірких докорах (Мирний, І, 1949, 321); Із очей на волю сльози не прохались (Щог., Поезії, 1958, 116); Тяжко, тату, Із своєї хати До турчина поганого В сусіди прохатись (Шевч., II, 1963, 344); Тихович, вмиваючись, умовлявся з низеньким, бородатим циганом, котрий .. прохався на роботу (Коцюб., І, 1955, 205).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прохаюся | прохаємося |
2 особа | прохаєшся | прохаєтеся |
3 особа | прохається | прохаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прохатимуся | прохатимемося |
2 особа | прохатимешся | прохатиметеся |
3 особа | прохатиметься | прохатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прохався | прохалися |
Жіночий рід | прохалася | |
Середній рід | прохалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прохаймося | |
2 особа | прохайся | прохайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прохаючись | |
Минулий час | прохавшись |