підвівати
ПІДВІВАТИ, аю, аєш і ПІДВІЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДВІЯТИ, ію, ієш, док. 1. неперех. Віяти трохи, якийсь час, з якого-небудь боку (перев. про вітер). Відійшли від села так верстов зо дві - коли щось ізнизу підвіває (Хотк., І, 1966, 165); // безос. Він вугілля підкидає, За водою доглядає, Відкриває піддувало, Щоб ізнизу підвівало (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 61).
2. тільки док., перех. Повіяти в напрямку нижньої частини, під спід кого-, чого-небудь. - І тільки трохи махне [змій] крилами - схопиться вихор і закрутить по шляху, і як стріне чоловіка, то підвіє і вхопить, і кине, й скалічить навіки (Гр., II, 1963, 332); // Повіявши, спричинити хворобу (про вітер, протяг і т. ін.). Мав [Іван] у поясі хибу, бо все ходив схилений, як би два залізні краки стягали тулуб до ніг. То його вітер підвіяв (Стеф., І, 1949, 62); // безос. Маланці заходило в голову, що сталося з Гафійкою? Наврочив хто? Налякав? Підвіяло? (Коцюб., II, 1955, 26).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підвіваю | підвіваємо |
2 особа | підвіваєш | підвіваєте |
3 особа | підвіває | підвівають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підвіватиму | підвіватимемо |
2 особа | підвіватимеш | підвіватимете |
3 особа | підвіватиме | підвіватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підвівав | підвівали |
Жіночий рід | підвівала | |
Середній рід | підвівало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підвіваймо | |
2 особа | підвівай | підвівайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | підвіваючи | |
Минулий час | підвівавши |