підшефний
ПІДШЕФНИЙ, а, е. Який перебуває під чиїм-небудь шефством. Шефська робота на селі, виступи шефів на селі та ін. повинні бути пов'язані з потребами підшефного села (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 307); Варварі доручили піти до райкому партії і просити, щоб їм виділили підшефну частину (Кучер, Чорноморці, 1956, 290); // у знач. ім. підшефний, ного, ч.; підшефна, ної, ж. Людина, яка перебуває під чиїм-небудь шефством. Підшефні часом думають, що раз за них взялися передовики, то їм уже й клопоту нема (Ком. Укр., 8, 1963, 5); Було висунуто лише думку, щоб безпосередні шефські обов'язки, піклування про своїх підшефних візьме на себе будівельний інститут (Коцюба, Нові береги, 1959, 353).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підшефний | підшефна | підшефне | підшефні |
Родовий | підшефного | підшефної | підшефного | підшефних |
Давальний | підшефному | підшефній | підшефному | підшефним |
Знахідний | підшефний, підшефного | підшефну | підшефне | підшефні, підшефних |
Орудний | підшефним | підшефною | підшефним | підшефними |
Місцевий | на/у підшефному, підшефнім | на/у підшефній | на/у підшефному, підшефнім | на/у підшефних |