ретельність
РЕТЕЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість, за знач. ретельний 1. Романа поставили на апарат, і він, з властивою йому ретельністю, взявся до нової роботи [телефоніста] (Гончар, III, 1959, 138); Про його поведінку генерал дуже добре знав, але тримав коло себе за ретельність (Тют., Вир, 1964, 504).
2. Старанність, сумлінність у чому-небудь. Тамара писала з такою ретельністю, з такою увагою, як ніколи (Хижняк, Тамара, 1959, 34); Зруб комори відзначався особливим добором дерева і ретельністю виконання (Дерев. зодч. Укр., 1949, 23); З особливою увагою і рідкою ретельністю ставився до питань перекладу Фрідріх Енгельс (Мовозн., VII, 1949, 14).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ретельність | ретельності |
Родовий | ретельності, ретельности | ретельностей |
Давальний | ретельності | ретельностям |
Знахідний | ретельність | ретельності |
Орудний | ретельністю | ретельностями |
Місцевий | на/у ретельності | на/у ретельностях |
Кличний | ретельносте | ретельності |