розбурхувати
РОЗБУРХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБУРХАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Пробуджувати, спонукати кого-небудь до дії; викликати неспокій, розтривожувати. - Що я хочу довести своїми рекордами? - питає Олена Семенівна. - Я хочу розворушити, розбурхати людей (Вол., Сади.., 1950, 107); - Жінки зубаті: їх тільки розбурхай, - блиснула зубами пані бурмистрова (Тулуб, Людолови, І, 1957, 303); Поява під мурами, Ізмаїла одного з найпопулярніших генералів.. одразу розбурхала й поставила на ноги весь табір (Добр., Очак. розмир, 1965, 327); // Приводити до стану збудження, схвильованості. - А пригадуєш, Терентію, - розбурхував хлопцеву уяву Барабаш, - як ми з тобою хлопців з чужого кутка на річці били?.. (Сміл., Зустрічі, 1936, 28); Вона, певно, і не помітила, що поява друзів розбурхала кожну клітинку в його грудях (Жур., Звич. турботи, 1960, 160).
2. Викликати посилений прояв, збудження яких-небудь почуттів, думок і т. ін. Вона [музика] розворушує всі наші вищі духовні сили, розбурхує чуття (Фр., XVI, 1955, 271); Найбільше від усіх бушував Судислав, розбурхував пристрасті (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 51); Демко заснув тільки перед світанком. Та й як міг хлопчина спати, коли батькові слова схвилювали всю його істоту, розбурхали рої думок (Донч., IV, 1957, 65).
3. Робити бурхливим, неспокійним (річку, море і т. ін.). Є сонце в народу велике, Що в путь йому світить ясну, Що гори здвигає, розбурхує ріки, Народжує в світі весну (Бичко, Сійся.., 1959, 23); Він [Зевс] хмари зігнав і, у руки тризубець Свій ухопивши, море розбурхав (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 105).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбурхую | розбурхуємо |
2 особа | розбурхуєш | розбурхуєте |
3 особа | розбурхує | розбурхують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбурхуватиму | розбурхуватимемо |
2 особа | розбурхуватимеш | розбурхуватимете |
3 особа | розбурхуватиме | розбурхуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розбурхував | розбурхували |
Жіночий рід | розбурхувала | |
Середній рід | розбурхувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбурхуймо | |
2 особа | розбурхуй | розбурхуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розбурхуючи | |
Минулий час | розбурхувавши |