роздобувати
РОЗДОБУВАТИ, аю, аєш, недок., РОЗДОБУТИ, буду, будеш, док., перех. Діставати що-небудь, перев. з труднощами, після довгих пошуків. Турбується [матуся], грошенят роздобуває мені. Роздобула і аж цілих шість рубликів (Тесл., З книги життя, 1949, 75); З неймовірними труднощами доводилося роздобувати картоплю (Хижняк, Тамара, 1959, 45); Читав [Микола] усе без розбору, що попало під руки, що міг роздобути у товаришів (Мак., Вибр., 1954, 49); Дружно взялися за діло. Одні лагодили двері, другі десь роздобули дощок і забивали ними вікна (Бойч., Молодість, 1949, 126); // Знаходити, підшукувати кого-небудь. Не суворою докорою уразив він її душу, а злегенька підступив, почав умовляти, обіцяв другу наймичку роздобути (Мирний, І, 1954, 233).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздобуваю | роздобуваємо |
2 особа | роздобуваєш | роздобуваєте |
3 особа | роздобуває | роздобувають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздобуватиму | роздобуватимемо |
2 особа | роздобуватимеш | роздобуватимете |
3 особа | роздобуватиме | роздобуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | роздобував | роздобували |
Жіночий рід | роздобувала | |
Середній рід | роздобувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздобуваймо | |
2 особа | роздобувай | роздобувайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | роздобуваючи | |
Минулий час | роздобувавши |