розквітлий
РОЗКВІТЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до розквітнути. За невисоким плотом навколо розляглися сади та городи з сіро-зеленою капустою, високою пшеничкою та милими серцю, але ще не розквітлими соняшниками і рожами (Тулуб, В степу.., 1964, 88); * Образно. Зоряно-сірі очі в темних пасмах вій, пелюстками маку розквітлі уста - ось що, певно, цупко принадило Остапа (Крот., Сини.., 1948, 15).
2. у знач. прикм. Який розкрив свої бутони, розпустився. Море купається в місячнім світлі, Дихають важко троянди розквітлі (Олесь, Вибр., 1958, 100); У руці тримав [Казимир Юхимович] бузковий букет, в середині якого червоніли два розквітлих тюльпани (Логв., Давні рани, 1961, 120); // Який покрився, встелився квітами, буяє цвітінням. Хатина ж у розквітлому городі, як у віночку ховається (Вовчок, І, 1955, 11); Над розквітлою землею, над усім світом мерехтливо яріли достиглі світанкові зорі (Коз., Листи.., 1967, 278).
3. у знач. прикм., перен. Який досяг найкращої пори розквіту своїх фізичних і духовних сил, молодості, краси, таланту і т. ін. (про людину). Сильні прозорі струмені впали на її тіло - велике, розквітле, пружне (Собко, Стадіон, 1954, 114); Розквітла господиня, що не могла одірвати очей від моря, підбігла до полковника (Панч, II, 1956, 439); Не так боялася Оксана Петрівна грабежів, голоду і окриків старости, як боялася розквітлої краси Наталки (С. Ол., З книги життя, 1968, 79); // Пройнятий, сповнений радістю, щастям. І хай сердець розквітлих чисті звуки Мелодією щастя прозвучать (Забашта, Квіт.., 1960, 83).
4. у знач. прикм., перен. Який, успішно розвиваючись, досяг найвищого ступеня піднесення, процвітання. Нині Україна - суверенна радянська соціалістична держава з могутньою індустрією, передовим сільським господарством, розквітлою культурою (Рад. Укр., 27.VI 1957, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розквітлий | розквітла | розквітле | розквітлі |
Родовий | розквітлого | розквітлої | розквітлого | розквітлих |
Давальний | розквітлому | розквітлій | розквітлому | розквітлим |
Знахідний | розквітлий, розквітлого | розквітлу | розквітле | розквітлі, розквітлих |
Орудний | розквітлим | розквітлою | розквітлим | розквітлими |
Місцевий | на/у розквітлому, розквітлім | на/у розквітлій | на/у розквітлому, розквітлім | на/у розквітлих |
розквітнути
РОЗКВІТНУТИ див. розквітати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розквітну | розквітнемо |
2 особа | розквітнеш | розквітнете |
3 особа | розквітне | розквітнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розквіт | розквітли |
Жіночий рід | розквітла | |
Середній рід | розквітло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розквітнімо | |
2 особа | розквітни | розквітніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розквітши |