розпростувати
РОЗПРОСТУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗПРОСТОВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПРОСТАТИ, остаю, остаєш, док., перех. 1. Те саме, що розправляти1 2. Сонце припікало. То той, то другий [робітник].. обтирав упріле чоло, розпростовуючи зігнуту спину (Коцюб., І, 1955, 296); Наважившись, він розпростав плечі і переступив поріг камери (Рибак, На світанку, 1940, 185); * Образно. Та раптом - заревло. Дзвеніло. Шугало блискавками в лист. Земля розпростувала тіло, Загорнене в небесний блиск (Кор., Поезії, 1967, 125); // Широко розставляти в сторони; розпростирати. Кинув [Оксен] назад головою, розпростав руки, крикнув «асса» і став танцювати гопак на манір лезгинки (Тют., Вир, 1964, 209).
@ Розпростувати (розпростовувати, розпростати) крила - те саме, що Розправляти (розправити) крила
(див. крило). Не спи, народ, розпростуй дужі крила Над даллю міст, аулів і портів! (Перв., І, 1958, 521); Розпростувати (розпростовувати, рідко розпростати) плечі див. плече.
2. Робити рівним, без зморщок і складок; розправляти. Торкає [Лукія] руками все, розпростує, лапає пучками шви, підкладку (Кучер, Прощай.., 1957, 318); * Образно. Цей вечір, і зорі, і соромливий усміх дружини розпростують його зібгану душу, омивають її новими надіями (Стельмах, II, 1962, 163).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпростую | розпростуємо |
2 особа | розпростуєш | розпростуєте |
3 особа | розпростує | розпростують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпростуватиму | розпростуватимемо |
2 особа | розпростуватимеш | розпростуватимете |
3 особа | розпростуватиме | розпростуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розпростував | розпростували |
Жіночий рід | розпростувала | |
Середній рід | розпростувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпростуймо | |
2 особа | розпростуй | розпростуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розпростуючи | |
Минулий час | розпростувавши |