розщебетатися
РОЗЩЕБЕТАТИСЯ, ечуся, ечешся, док. Почати довго щебетати. Навколо під сонцем сліпуче іскряться сніги, окрайці стріх парують і сочаться голубими краплинами, а на бузкові завзято розщебеталась вівсянка (Стельмах, II, 1962, 259); Розщебеталися, розспівалися хлопці та дівчата, як на справжній недільній прогулянці (Речм., Твій побратим, 1962, 18); // Сповнитися щебетанням. Розщебеталася німа діброва, порозліталася медова бджілка, порозлягалися запашні вітри (Черемш., Тв., 1960, 213).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розщебечуся | розщебечемося |
2 особа | розщебечешся | розщебечетеся |
3 особа | розщебечеться | розщебечуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розщебетався | розщебеталися |
Жіночий рід | розщебеталася | |
Середній рід | розщебеталося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розщебечімося | |
2 особа | розщебечись | розщебечіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розщебетавшись |