сироко
СИРОКО, невідм., ч. Сильний гарячий вітер у Південній Європі та Передній Азії, що дме із пустель. Північної Африки й Аравії. Біля узбережжя Середземного моря по схилах Атлаських гір розташовані сухі субтропіки з жарким сухим літом і дощовою зимою. Тут нерідко з Сахари дме вітер сироко, сухий і гарячий, який несе багато пилу (Фіз. геогр.., 6, 1957, 131): Сьогодні трохи душно - подув африканський вітер - сироко (Коцюб., III, 1956, 327).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сироко | сироко |
Родовий | сироко | сироко |
Давальний | сироко | сироко |
Знахідний | сироко | сироко |
Орудний | сироко | сироко |
Місцевий | на/у сироко | на/у сироко |
Кличний | сироко | сироко |