скажений
СКАЖЕНИЙ, а, е. 1. Хворий на сказ; який сказився. Лаврінові спала на ум думка, чи не покусала часом матері скажена собака (Н.-Лев., II, 1956, 362); Суперечку перебив крик хлопчаків, які з паліччям гналися за собакою й кричали: - Бийте її, бийте, вона скажена! (Панч, В дорозі, 1959, 174); Скажений вовк; * У порівн. Як скажений. звір, що боїться води,.. Чіпка кинувся, скочив угору... (Мирний, І, 1949, 309); // рідко. Який має психічний розлад; божевільний. - Нехай він буде в нас скажений,- се безпечніше; а то всіх засудять... погинемо, як гуси.. Так і порішили, щоб його божевільним пославити (Вовчок, І, 1955, 177); // у знач. ім. скажений, ного, ч.; скажена, ної, ж. Хвора на сказ або божевільна людина (уживається перев. як лайка). [Темничний вартовий:] Що тут у вас? (До Нартала). Се знов оцей скажений? Ти будеш тихо? Проклята почваро! (Л. Укр., II, 1951, 429); - Ану, каже, де та скажена? - Се на мене так (Мирний, І, 1954, 84); Людей! Незлобних, праведних дітей Жрете, скажені!.. (Шевч., II, 1963, 375); З-під рук у батька вхопила [дочка] його чабанські ножиці і вже замахнулась ними обстригати.. вії. - Скажена! Він відняв ножиці, дав запотиличника (Гончар, Тронка, 1963, 65); * У порівн. Вже коренив-коренив [Халявський], вичитував-вичитував, аж піна йому з рота б'є, мов у скаженого... (Кв.-Осн., II, 1956, 208); Мати дивиться на неї. Од злості німіє; То жовтіє, то синіє; Розхристана, боса, З рота піна; мов скажена, Рве на собі коси (Шевч., І, 1963, 161).
@ Боятися, як скаженого (скаженої) собаки див. собака; Скажена собака - уживається як лайка. [Самрось:] А бодай ти не діждала, щоб я об тебе паскудив руки на перший день великодня. [Зінька:] Харцизе, скажена собако! (Кроп., II, 1958, 30); - Справники - це ж собаки скажені, а не люди. Роздягне і в холодну посадовить, а то ще й батогів надає (Добр., Очак. розмир, 1965, 210).
2. Який легко втрачає самовладання, нестримний у гніві; несамовитий, нестямний. - Ще й уранці навідувався скажений становий. Сиди, Миколо, нишком, доки вони поїдуть (Н.-Лев., II, 1956, 237); Краще приховати від скаженого Гесслера цей бунт, а потім вона рознюхає, хто підбурив жінок, і сама без коменданта покарає непокірних (Хижняк, Тамара, 1959, 196); // Який перебуває у стані несамовитості, шаленства. Роман лютий та скажений, проклинаючи брата, вибіг від пана Янковського (Коцюб., І, 1955, 106); Кинувся тікати [Марко], але його з усіх боків обступила розлючена, скажена юрба (Мик., II, 1957, 345); // Який виражає несамовитість, шаленство. Вона з жахом втопила очі в налиті кров'ю скажені чоловікові баньки, що дивились на неї з-за каменя (Коцюб., І, 1955, 401); // Який діє за власним бажанням, за власною волею, не зважаючи ні на кого; свавільний. [Сербин:] Вона така скажена дівка, що і ціле пекло не вдержить її, коли що задумала (Вас., III, 1960, 23); // Баский, гарячий (про коня). Сум. Безнадійність. Руїна. Наче з далеких країв налетіли Гунни на конях скажених своїх (Олесь, Вибр., 1958, 228); З валки й собі помітили коляску із скаженими кіньми (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 122).
3. перен. Дуже сильний, значний силою свого вияву. Не осуд, а тільки гаряче захоплення викликали серед юнкерів.. його суворі заходи проти п'янства.. і навіть його відоме всій армії скажене наполеонівське честолюбство (Гончар, II, 1959, 207); // Інтенсивний, надзвичайно глибокий (про стан, почуття і т. ін.). Коли б не та скажена нудьга, то ледве чи вдалося б найти в нашім краю щасливішої людини від о. Матчука (Март., Тв., 1954, 226); Знову скажений біль захолодив мозок. Я чую, як я по-звірячому кричу (Ю. Янов., II, 1958, 128); Горпина ще раз смикнула Коржа і в ту ж мить відскочила, побачивши, як скажена лють спотворила його риси (Тулуб, Людолови, І, 1957, 21); // Дуже швидкий. Скаженим галопом мчали верхівці (Ю. Янов., II, 1958, 240); На ній [кінострічці] все заметушилося в скаженому темпі (Мас., Роман.., 1970, 253); // Рвучкий (про вітер). Василько біг степом, захлинаючись від скаженого вітру, що валив його з ніг (Кучер, Вогник, 1952, 18); // Нестерпний (про холод, спеку та ін.). - Куди ти знявся по такому скаженому холоду?.. (Мирний, IV, 1955, 305); У нас така скажена спека знову, що аж думки в голові розтають (Л. Укр., V, 1956, 149); // З великими морозами; лютий (про зиму). Зима була скажена. Горобці на льоту мерзли, падали (Тют., Вир, 1964, 112); // Бурхливий (про море); // Міцний (про тютюн). Закурив [Тихін] і затягся жадібно скаженим самосадом (Головко, II, 1957, 117); // Дуже напружений, клопітливий, заповнений справами, роботою і т. ін. [Павло (говорить по телефону) :] Лежу, Сергію Сергійовичу, лежу вже шостий день, так насточортіло... Що лікарі, коли серце здало? Цей місяць для мене був просто скажений (Корн., II, 1955, 149); // Неймовірний, дивовижний. - То й цур йому. Нехай блукає. Дурний свій розум проклинає, На старість учиця [вчиться] брехать, А ми не будемо читать Його скаженої брехні (Шевч., II, 1953, 410); Скажену пам'ять мав його батько: гендлюючи або вибираючи для салотопки щоярмарку десятки свиней, запам'ятовував і масть, і ціну, і навіть гандж кожної (Стельмах, І, 1962, 23); Мурашко назвав скажену цифру (Гончар, Таврія, 1952, 277).
@ Мов (як і т. ін. ) скажений: а) не здатний контролювати свої вчинки, дії. Бонковський, мов скажений, повернув коня назад і прискакав в Вільшаницю (Н.-Лев., III, 1956, 171); Хоть стріляй, хоть рубай, лізуть [низовики], наче скажені (П. Куліш, Вибр., 1969, 175); б) уживається для підкреслення енергійності, інтенсивності якоїсь дії, сили її вияву. Ріка шуміла під кладкою, мов скажена (Фр., II, 1950, 34); Віз підскакує, як скажений; колеса стрибають по камінні (Н.-Лев., II, 1956, 400); Мотор заревів, як скажений, машина рвонула з місця повним ходом (Перв., Дикий мед, 1963, 279); Скажена ціна - надзвичайно висока ціна. Анастасія Петрівна спочатку смертельно перелякалася, а потім заломила за постій скажену ціну (Собко, Звич. життя, 1957, 129); Скажене молоко, жарт.- про горілку. Першим осоловів волосний старшина.., скаженого молока лишилося підходяще (Ковінька, Кутя.., 1960, 7); Скажені гроші - дуже велика сума грошей. - Панове громадо! - казав Джеря людям.- ..За що ми будемо платить такі скажені гроші? Чи вже ж за ті лисі гори! (Н.-Лев., II, 1956, 260); Він не капіталіст, щоб платити такі скажені гроші за фунт помідорів (Багмут, Опов., 1959, 92).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | скажений | скажена | скажене | скажені |
Родовий | скаженого | скаженої | скаженого | скажених |
Давальний | скаженому | скаженій | скаженому | скаженим |
Знахідний | скажений, скаженого | скажену | скажене | скажені, скажених |
Орудний | скаженим | скаженою | скаженим | скаженими |
Місцевий | на/у скаженому, скаженім | на/у скаженій | на/у скаженому, скаженім | на/у скажених |
скаженіти
СКАЖЕНІТИ, ію, ієш, недок. 1. Втрачаючи самовладання, ставати несамовитим, нестямним. - Мені дух забиває. Я скаженію, я навіснію од кохання,- сказала вона (Н.-Лев., IV, 1956, 243); Залізні руки схопили селянина за горло. - Задушу, старцюго проклятий,- прохрипів, скаженіючи, Левко (Цюпа, Назустріч.., 1958, 138); // Дуже збуджуватися, лякаючись і т. ін. (про тварин). Скаженіючи, шарахав [кінь] туди й сюди, не бачачи нічого, спотикався (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 55).
2. Біснуватися від злості; лютувати. [Дрейсігер:] Та йди ж, чого стовбичиш!? (Чутно, як грюкають у двері). Хіба ж ти не чуєш, як тая наволоч скаженіє? (Л. Укр., IV, 1954, 243); Стражники скаженіли, але нічого не могли вдіяти (Гончар, Таврія, 1952, 97); Ворог скаженів, розгніваний мужністю прикордонників, і кидав проти застави все нові сили (Збан., Між.. людьми, 1955, 36).
3. перен. Досягати найвищого ступеня інтенсивності (про вітер, хуртовину і т. ін.); бушувати. Ревла, скаженіла хуртовина в степу (Цюпа, Грози.., 1961, 125); // Лютувати (про мороз). Надворі тихо, холодно; мороз скаженів (Мирний, II, 1949, 205); Чи ще зима не досить наглумилась? Чи ще морози будуть скаженіти? (Сам., І, 1958, 116).
4. Ставати скаженішим (див. скажений 2, 3). Обличчя німця зробилося лютим, він ліз на Гаврила з автоматом, штрикав дулом, очі його щосекунди скаженіли (Тют., Вир, 1964, 399); Каламутне море скаженіло. Вже не хвилі, а буруни вставали на морі (Коцюб., I, 1955, 392); Море скаженіє з кожною хвилиною дужче й дужче (Донч., Вибр., 1948, 151).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скаженію | скаженіємо |
2 особа | скаженієш | скаженієте |
3 особа | скаженіє | скаженіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скаженітиму | скаженітимемо |
2 особа | скаженітимеш | скаженітимете |
3 особа | скаженітиме | скаженітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скаженів | скаженіли |
Жіночий рід | скаженіла | |
Середній рід | скаженіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скаженіймо | |
2 особа | скаженій | скаженійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | скаженіючи | |
Минулий час | скаженівши |