скреготнути
СКРЕГОТНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до скреготати, скреготіти. Коли Кузьма Осадчий прорубував свіжу траншею, земля під його бульдозером скреготнула різко, металево (Гончар, Тронка, 1963, 285); Скреготнули обидва важкі засуви, на порозі виріс кремезний Пилип Шугалія (Кучер, Трудна любов, 1960, 138); Він незчувся, як під'їхав легковичок і несподівано скреготнули гальма (Рудь, Гомін.., 1959, 17); - Сховай пістолет й забирайся геть! - скреготнув зубами Брайко (Загреб., День.., 1964, 136).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скреготну | скреготнемо |
2 особа | скреготнеш | скреготнете |
3 особа | скреготне | скреготнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скреготнув | скреготнули |
Жіночий рід | скреготнула | |
Середній рід | скреготнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скреготнімо | |
2 особа | скреготни | скреготніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | скреготнувши |