скресати
СКРЕСАТИ1, ає, недок., СКРЕСНУТИ, не, док. Звільнятися від криги (про річки, озера і т. ін.). Цілий день вітер гуде надворі; надвечір скресає річка (Коцюб., II, 1955, 259); Першими скресають великі ріки, за ними - менші й аж потім - річечки (Мушк., День.., 1967, 29); Скресли блакитні озерця (Дмит., Вірші.., 1949, 151); // Ламатися й починати рухатися (про лід). В березні замети осідають, Скресає лід, вода реве із яру (Вирган, Квіт. береги, 1950, 11); Біля моста гуркоче лід, скресає на Сулі (Гонч., Вибр., 1959, 309).
СКРЕСАТИ2, аю, аєш, недок., СКРЕСНУТИ, ну, неш, док., рідко. Те саме, що воскресати. Діяння героїв, увійшовши у свідомість мас, відроджуються, як живі: вони, скресаючи щомить, рушійною силою стають, збуджують нас на боротьбу (Тич., III, 1957, 22).
СКРЕСАТИ3, ає, недок. Те саме, що спалахувати. По небу повзли густі, олов'яно-сірі хмари, часто скресали блискавки, і слідом за ними гриміло (Грим., Син.., 1950, 70); // Те саме, що блищати. Сині насторожені очі, коли жартує [хлопець], скресають лукавими іскорками (Грим., Син.., 1950, 11).
@ Скресати очі - те саме, що Кресати очима (див. кресати). На нього люто дивилася Соломія, його давив тяжким, наче залізним поглядом старий Княжевич, на ньому скресав свої очі, повні кипучої злоби, молодий Ігор (Кучер, Прощай.., 1957, 216).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скресаю | скресаємо |
2 особа | скресаєш | скресаєте |
3 особа | скресає | скресають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скресатиму | скресатимемо |
2 особа | скресатимеш | скресатимете |
3 особа | скресатиме | скресатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скресав | скресали |
Жіночий рід | скресала | |
Середній рід | скресало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скресаймо | |
2 особа | скресай | скресайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | скресаючи | |
Минулий час | скресавши |