слоїк
СЛОЇК, а, ч. Висока посудина із скла, глини, фаянсу і т. ін. майже циліндричної форми з трохи звуженою верхньою частиною; скляна, глиняна або фаянсова банка. На верхніх поличках знаходжу в слоїках саго і макарони, сушені груші й халву у круглих дерев'яних коробках (Коцюб., II, 1955, 263); Марта Гаврилівна принесла термос з гарячим, настояним на липовому цвіті чаєм, слоїк меду (Коз., Сальвія, 1959, 222); На Полтавщині банку іноді називають слоїком (Полт.-київський діалект.., 1954, 123); // Флакон, у якому тримають ліки, помаду і т. ін. Вздовж стін стояли засклені шафи з усякими слоїками, ретортами та блискучими інструментами, звідусіль гостро пахло медикаментами (Козл., Мандрівники, 1946, 31); Вона спиртом із слоїка помила руки і зразу ж підступила до нього, відкотила розрізаний рукав гімнастьорки і стала розбинтовувати руку (Головко, А. Гармаш, 1954, 325).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | слоїк | слоїки |
Родовий | слоїка | слоїків |
Давальний | слоїкові, слоїку | слоїкам |
Знахідний | слоїк | слоїки |
Орудний | слоїком | слоїками |
Місцевий | на/у слоїку | на/у слоїках |
Кличний | слоїку | слоїки |