сокотити
СОКОТИТИ, очу, отиш, недок., перех., діал. 1. Берегти. - Що буде з дітьми, як маму заженуть кудись далеко? - думав Василько. - Хто їм раду дасть? А вона ж так просила сокотити дітей, так заповідала (Турч., Зорі.., 1950, 114).
2. Стерегти. Сон налягає. Щоб одігнати його, Іван встромлює очі в живий вогонь. Він мусить сокотити вогонь, сю полонинську душу (Коцюб., II, 1955, 329); Сокотив я вівці в зеленій долині, Сокотив та слухав, як дзвонці [дзвоники] дзвонили (Перв., Слов. балади, 1946, 138).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сокочу | сокотимо |
2 особа | сокотиш | сокотите |
3 особа | сокотить | сокотять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сокотитиму | сокотитимемо |
2 особа | сокотитимеш | сокотитимете |
3 особа | сокотитиме | сокотитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сокотив | сокотили |
Жіночий рід | сокотила | |
Середній рід | сокотило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сокотімо | |
2 особа | сокоти | сокотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сокотячи | |
Минулий час | сокотивши |
сокотіти
СОКОТІТИ див. сокотати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сокочу | сокотимо |
2 особа | сокотиш | сокотите |
3 особа | сокотить | сокотять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сокотітиму | сокотітимемо |
2 особа | сокотітимеш | сокотітимете |
3 особа | сокотітиме | сокотітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сокотів | сокотіли |
Жіночий рід | сокотіла | |
Середній рід | сокотіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сокотімо | |
2 особа | сокоти | сокотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сокотячи | |
Минулий час | сокотівши |