спаралізований
СПАРАЛІЗОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спаралізувати. - Хто йде? - Свої! - Анатоль на півкроці став, спаралізований. Цей голос... як же не пізнати! (Кач., II, 1958,305); Треба вловити момент, коли рибина вперше відчує небезпеку і ніби закам'яніє, спаралізована страхом (Кол., Терен.., 1959, 38); // у знач. прикм. Його жінка мала спаралізовані обі ноги (Фр., VIII, 1952, 43); Рука не ворушиться. Спаралізована (Вільде, Сестри.., 1958, 480); // спаралізовано, безос. присудк. сл. Навкруги його [Хо] панує мертва, прикра тиша... Від ведмедя до мурашки - все спаралізовано страхом (Коцюб., І, 1955, 149).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | спаралізований | спаралізована | спаралізоване | спаралізовані |
Родовий | спаралізованого | спаралізованої | спаралізованого | спаралізованих |
Давальний | спаралізованому | спаралізованій | спаралізованому | спаралізованим |
Знахідний | спаралізований, спаралізованого | спаралізовану | спаралізоване | спаралізовані, спаралізованих |
Орудний | спаралізованим | спаралізованою | спаралізованим | спаралізованими |
Місцевий | на/у спаралізованому, спаралізованім | на/у спаралізованій | на/у спаралізованому, спаралізованім | на/у спаралізованих |