спецівка
СПЕЦІВКА, и, ж., розм. Спеціальний одяг (куртка, комбінезон, халат і т. ін.) для роботи на виробництві. В кутку малярські козли з відром і квачем, поряд на стільці робоча спецівка маляра (Коч., II, 1956, 537); На ньому була шахтарська спецівка (Гур., Наша молодість, 1949, 107); Йдучи на роботу, Гнат одягає парусинову спецівку, наскрізь промащену мастилами (Чорн., Визвол. земля, 1950, 16); * Образно. Раніше гранатовий камінь вважався лиш дорогоцінною прикрасою, а нині вчені вирішили одягнути його в робочу спецівку (Рад. Укр., 11.II 1968, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спецівка | спецівки |
Родовий | спецівки | спецівок |
Давальний | спецівці | спецівкам |
Знахідний | спецівку | спецівки |
Орудний | спецівкою | спецівками |
Місцевий | на/у спецівці | на/у спецівках |
Кличний | спецівко | спецівки |