стенати
СТЕНАТИ1, аю, аєш, недок. Жалібно стогнати; плачучи, кричати, стогнати. Давид стенає та ридає, Багряну ризу роздирає І сипле попіл на главу (Шевч., II, 1963, 93).
СТЕНАТИ2 і СТИНАТИ, аю, аєш, недок., СТЕНУТИ і СТИНУТИ, ну, неш, док., перев. з ім. плечима, рідко. Піднімати й опускати плечі при вираженні здивування, зневаги, вагання і т. ін. Я бачив, як Ляський блимав ніяково очима і стенав плечима (Досв., Вибр., 1959, 109); - Можна й відкласти [зйомку], - мнеться режисер. Сергій стенає плечима: - Навіщо? (Літ. Укр., 14.IV 1967, 2); Ксеня стенула плечима, нічого не розуміючи (Гур., Життя.., 1954, 327).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стенаю | стенаємо |
2 особа | стенаєш | стенаєте |
3 особа | стенає | стенають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стенатиму | стенатимемо |
2 особа | стенатимеш | стенатимете |
3 особа | стенатиме | стенатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стенав | стенали |
Жіночий рід | стенала | |
Середній рід | стенало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стенаймо | |
2 особа | стенай | стенайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | стенаючи | |
Минулий час | стенавши |