сухотник
СУХОТНИК, СУХІТНИК, а, ч., заст. Хворий на туберкульоз. Мене навіть у солдати взяти не можуть, я - сухотник (Драч, Іду.., 1970, 95); - Мені не треба і сухітників! - відповіла мати, якось розпачливо відвертаючись від доньки (Коб., III, 1956, 303); - В мене ревматизм, - відповів Швейк, і всі довкола вибухнули реготом. Сміявся навіть вмираючий сухітник (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 64); * У порівн. Часом з'являлись бліді хмаринки, довгі, худі, прозорі, немов сухотники (Коцюб., II, 1955, 212); Навколо жовтіє-таки, хиріє зелень, як безнадійний сухотник (Ле, Міжгір'я, 1953, 231); Неголений, хворий і якийсь змучений, мов сухітник, пан Луць лежав на несвіжій постелі і ковтав гарячий чай з ромом (Козл., Ю. Крук, 1957, 416).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сухотник | сухотники |
Родовий | сухотника | сухотників |
Давальний | сухотникові, сухотнику | сухотникам |
Знахідний | сухотника | сухотників |
Орудний | сухотником | сухотниками |
Місцевий | на/у сухотнику, сухотникові | на/у сухотниках |
Кличний | сухотнику | сухотники |