сущий
СУЩИЙ, а, с . 1. книжн., заст. Який існує, є в наявності. Вітчизна в нас одна. Всяк сущий в ній язик Під сонцем Партії здобув свою свободу (Рильський, III, 1961, 233); Серпневий вечір похапцем огортав сутінками мальовничу панораму поміщицького двору, обіцяючи спокій і затишок всім сущим там (Іщук, Вербівчани, 1961, 150).
2. у знач. ім. суще, щого, с., книжн. Те, що існує; буття. Сонце.. випромінює величезну кількість енергії, яка дає життя усьому сущому на Землі (Наука.., 7, 1963, 16); Сонце вбирало квітчастий зелений степ у тисячі принадних радісних барв, благословляючи все суще і живе (Кач., Вибр., 1953, 460).
3. розм. Справжній, дійсний, істинний. - З моєю мамою трудно поєднатись, та ще й згодитись в поглядах, - це суща правда! (Н.-Лев., VI, 1966, 55); - Вони, паніматка, на сідлі сущий запорожець... (Морд., І, 1958, 156); - На пенсію? Але, скажіть, чому? Лише тому, що часом крутить ногу? Дрібниця суща. Нутрощі в порядку. Здоров'я ще - ого! не позичать (Підс., Жарти.., 1968, 7).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сущий | суща | суще | сущі |
Родовий | сущого | сущої | сущого | сущих |
Давальний | сущому | сущій | сущому | сущим |
Знахідний | сущий, сущого | сущу | суще | сущі, сущих |
Орудний | сущим | сущою | сущим | сущими |
Місцевий | на/у сущому, сущім | на/у сущій | на/у сущому, сущім | на/у сущих |