сходинка
СХОДИНКА, и, ж. Те саме, що сходина. Коли він ступив на сходи, здалося, ніби сходинки під ним прогинаються (Шовк., Інженери, 1956, 91); Перестрибував [Шаптала] одразу через три сходинки, мов першокурсник (Загреб., Спека, 1961, 7); Я.. допомагаю їй стати на сходинку [автобуса] (Мас., Роман.., 1970, 377); Кожний рік післявоєнного розвитку був новою сходинкою у поступальному русі Радянського Союзу (Рад. Укр., 23.II 1969, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сходинка | сходинки |
Родовий | сходинки | сходинок |
Давальний | сходинці | сходинкам |
Знахідний | сходинку | сходинки |
Орудний | сходинкою | сходинками |
Місцевий | на/у сходинці | на/у сходинках |
Кличний | сходинко | сходинки |