сьоїн
СЬОЇН, -а, ч. Співробітник поліційного відділку.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сьоїн | сьоїни |
Родовий | сьоїна | сьоїнів |
Давальний | сьоїнові, сьоїну | сьоїнам |
Знахідний | сьоїна | сьоїнів |
Орудний | сьоїном | сьоїнами |
Місцевий | на/у сьоїні, сьоїнові | на/у сьоїнах |
Кличний | сьоїне | сьоїни |