сіда
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сіда | сіди |
Родовий | сіди | сід |
Давальний | сіді | сідам |
Знахідний | сіду | сіди |
Орудний | сідою | сідами |
Місцевий | на/у сіді | на/у сідах |
Кличний | сідо | сіди |
сідий
СІДИЙ, а, е, рідко. Те саме, що сивий. «Гай! гай! де діти єсть такії, Щоб кудрі батькові сідії Найвище ставили всього?..» (Котл., І, 1952, 274); Скрізь сідий туман наліг На широке поле (Бор., Тв., 1957, 67); Печаль на серденьку! Згадалась Мені сіда старовина (Манж., Тв., 1955, 141).
@ До сіди-коси - до старості. Сидітимеш до сіди-коси (Номис, 1864, № 8885); Сідий, як лунь - дуже сивий. Вкине слово [Денис], та таке, що й десять стариків, сідих, як лунь, ..не видумають (Кв.-Осн., II, 1956, 398).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сідий | сіда | сіде | сіді |
Родовий | сідого | сідої | сідого | сідих |
Давальний | сідому | сідій | сідому | сідим |
Знахідний | сідий, сідого | сіду | сіде | сіді, сідих |
Орудний | сідим | сідою | сідим | сідими |
Місцевий | на/у сідому, сідім | на/у сідій | на/у сідому, сідім | на/у сідих |