тал
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Тал | Тали |
Родовий | Тала | Талів |
Давальний | Талові, Талу | Талам |
Знахідний | Тала | Талів |
Орудний | Талом | Талами |
Місцевий | на/у Талі | на/у Талах |
Кличний | Тале | Тали |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тал | тали |
Родовий | талу | талів |
Давальний | талові, талу | талам |
Знахідний | тал | тали |
Орудний | талом | талами |
Місцевий | на/у талі | на/у талах |
Кличний | тале | тали |
танути
ТАНУТИ, ну, неш; мин. ч. тав і танув, ла, ло; недок . 1. Перетворюватися на воду внаслідок дії тепла (про сніг, лід і т. ін.). Сніг дедалі все більше тав, брався водою (Мирний, III, 1954, 68); Весняний подих точив зашкарублу крижану кору, що вкрила землю, і вона танула (Досв., Вибр., 1959, 156); Під його руками на корі тихо шиплять і тануть синюваті зернятка паморозі (Стельмах, 1, 1962, 263); Люда бігла, на її обличчя падали лапаті сніжинки, танули і котились по щоках, як сльози (Зар., Світло, 1961, 14); // Переходити з твердого стану в рідкий внаслідок дії тепла; топитися. Теплий дух воску, що танув, стікаючи вниз, підняв у його грудях гірке щось і каламутне, яке не мало слів (Коцюб., II, 1955, 279); Золото твердість свою утрачає, стає рідиною [у вогні]. Мідь переможена тане (Зеров.Вибр., 1966, 138); // Підтавати під впливом тепла. В торгових рядах - гори товарів.. Величезними білосніжними плахами тануло сало на куркульських возах (Гончар, І, 1959, 37).
2. Розчинятися в рідині (про сіль, цукор і т. ін.). Іван спостерігав, як у склянці танув цукор (Чорн., Визвол. земля, 1959, 20).
@ [Так і] тане (тануть і т. ін. ) в (у) роті що - про щось дуже смачне, перев. солодке, яке швидко розчиняється в роті. Нарешті подали пиріг.. Солодкий, начинка з варення, а в роті так і тане (Багмут, Опов., 1952, 7); Вистояні, прибиті морозцем [ягоди ожини], були такі смачні і холодні, що так і танули в роті (Тют., Вир, 1964, 437).
3. Згоряючи, топлячись, зменшуватися (про свічку). Уже лежало татуня тіло на столі, і свічка танула помалу над ним (Сос., II, 1958, 379).
@ Танути, мов (наче, як і т. ін. ) свічка (свічечка) - швидко втрачати сили, здоров'я від хвороби, горя; марніти. Дивлюсь я - тане, тане моя Одарка, як воскова свічечка. Сидить було цілісінький день, і словечка не промовить (Вовчок, І, 1955, 45).
4. перен. Зменшуватися в кількості, числі, об'ємі. Пише він листа з Берліна,.. Що долари і фунти Тануть (Олесь, Вибр., 1958, 322); Юрба танула, і незабаром нікого не лишилося біля кобзаря (Рибак, Помилка.., 1956, 157); Ворожі сили в знемозі тануть у бою (Гонч., Вибр., 1959, 194); Стадо потроху тане, розтікається по вулицях, дворах і завулках (Тулуб, В степу.., 1964, 42); // Поступово зникати з поля зору, ставати непомітним, невиразним. Прудко пливе човен, тане вдалині й обертається в цятку... (Коцюб., І, 1955, 387); Без кінця мрячило.. далекі дерева, телеграфні стовпи, скирти - все розчинялося в імлі, тануло (Гончар, III, 1959, 215); // Розвіюватися в повітрі (про дим, хмари, туман і т. ін.). Хмарок рожевих цілий рій В безодні синій тане, гасне (Стар., Поет. тв., 1958, 25); Дим од махорки волохатий пливе і тане (Сос., II, 1958, 445); Туман тікав і танув на очах (Смолич, Світанок.., 1953, 601); // Поступово затихаючи, ставати нечутним (про звуки). Пливуть і тануть передзвони, Байдужі до житейських справ... (Рильський, Дал. небосхили, 1959, 85); Із голубого неба долітає повний жалю журавлиний трубний клич, який то гучнів, то завмирав, танучи в голубій безвісті (Тют.. Вир, 1964, 11).
5. перен. Поступово зменшуватись, слабшати, зникати (про почуття, силу тощо). Чув [Йон], що в його серці тане завзятість, поступаючись місцем згоді зі своєю долею... (Коцюб., 1, 1955, 251); До берега лишалося ще миль зо три. Але сили Гейкові танули (Ткач, Жди.., 1959, 23); Відчув [Юрко], як ота перша ніяковість почала танути, розпливатись (Коз., Вибр., 1947, 11); // Розвіюватися (про сумніви). Сумніви Маркові танули під одвертим поглядом бригадира (Кир., Вибр., 1960, 378).
6. перен., розм. Розчулюватися, зворушуватися, мліти. Христя запримітила, як від того погляду [панича], наче сніжинка від теплого духу, тала пані (Мирний, III, 1954, 159); - А ми вас тут ждемо, ждемо, - танучи від хвилювання, каже вона (Гончар, II, 1959, 89); В запалі суперечок Надія ставала особливо гарною: щоки рум'янились, очі палахкотіли, - і Лебідь часом, здавалося, танув під вогнем її погляду (Баш, Надія, 1960, 130).
@ Серце (серденько) тане (тануло) чиє, рідко в кому - хтось розчулюється, мліє. [Поет (З болем ):] Та гарні тії мрії. Такі хороші та знадні, аж тане серденько в мені! (Л. Укр., І, 1951, 302); Олімпіада Никанорівна любила красивих людей, а Чумак виявився якраз таким парубком, перед якими в молодості тануло її серце (Збан., Переджнив'я, 1955, 40).
$ Танути, мов (наче, як і т. ін. ) сніг (лід) на сонці (від сонця); Танути, мов (наче, як і т. ін. ) віск на вогні (на сонці): а) втрачати сили, здоров'я; марніти. Втративши майже всю кров, він [Орлюк] якось немовби втратив злість, засумував і, танучи, як віск на сонці, упав (Довж., І, 1958, 287); б) розчулюватися, зворушуватися, мліти. Од його погляду дівчата тали, як весною од сонця сніг (Стор., І, 1957, 135).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тану | танемо |
2 особа | танеш | танете |
3 особа | тане | тануть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | танутиму | танутимемо |
2 особа | танутимеш | танутимете |
3 особа | танутиме | танутимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тав | тали |
Жіночий рід | тала | |
Середній рід | тало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | танімо | |
2 особа | тани | таніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | танучи | |
Минулий час | тавши |