тролейбусник
ТРОЛЕЙБУСНИК, а, ч., розм. Працівник тролейбусного транспорту.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тролейбусник | тролейбусники |
Родовий | тролейбусника | тролейбусників |
Давальний | тролейбусникові, тролейбуснику | тролейбусникам |
Знахідний | тролейбусника | тролейбусників |
Орудний | тролейбусником | тролейбусниками |
Місцевий | на/у тролейбуснику, тролейбусникові | на/у тролейбусниках |
Кличний | тролейбуснику | тролейбусники |