тьмяний
ТЬМЯНИЙ, а, е. 1. Слабий, неяскравий (про світло, вогонь і т. ін.). При тьмяному світлі стіни ще тісніше обступали Раїсу (Коцюб., І, 1955, 311); Всі статуї в тьмяному світлі білої ночі здаються зовсім іншими, ніж удень (Iв., Тарас. шляхи, 1954, 80); Єдине віконце в сінях, загратоване, як і в канцелярії, звичайними тюремними гротами, ледве пропускало тьмяне світло місяця (Тулуб, В степу.., 1964, 25); Безлюдна вуличка принишкла в сутінках, дрімала, блимаючи тьмяними вогниками (Жур., Вечір.., 1958, 212); // Який дає мало світла, погано освітлює. Увійшовши у вбогу хатку Грицькову, освічену поганенькою тьмяною лампою на стіні, троє товаришів побачили там усю сім'ю (Гр., II, 1963, 353); // Сірий, похмурий, не сонячний, хмарний. Тьмяний і короткий осінній день на очах згасав, але ліхтарів ще не запалювали (Коз., Листи.., 1967, 226); // Слабо, погано освітлений, в який погано проникає світло; темний. Глянувши просто - печера тьмяна під навислим камінням (Зеров, Вибр., 1966, 226); Згадалася йому бідна, тьмяна халупчина, і каправий батько, і поморщена мовчазна мати (Ірчан, II, 1958, 29).
2. Без блиску, матовий. Актриса лежала тихо і поволі намотувала пасмо свого темного, тьмяного волосся на тонкий, блідий палець (Л. Укр., III, 1952, 709); Неспокоєм і тривогою віє від тьмяного полиску зброї (Коз., Сальвія, 1959, 45); Ти пам'ятаєш? Десь іржали коні, і сонце падало за тьмяним морем трав, на землю маки кинувши червоні (Сос., Солов. далі, 1957, 11); Сода і мило роблять фарбу тьмяною. Вода з нашатирним спиртом надає фарбі блиску (Хлібороб Укр., 8, 1966, 46); // Мутний, непрозорий. Вікна тьмянії, мов очі слабого, В хаті порожній самотньо, убого (Л. Укр., І, 1951, 72); Крізь тьмяне скло дверей видно, як Маша бере душ (Мик., І, 1957, 220); Стоїть на могилі [кам'яний богатир], дивиться великими очима в тьмяну далину (Скл., Святослав, 1959, 46); // Який втратив яскравість; бляклий. Від сонця акварельні фарби робляться тьмяними; // Не сильний, не різкий. Тьмяний блиск золота ударив у вічі (Рибак, Переясл. рада, 1948, 40); Чорні лакові черевики блищали тьмяним лиском (Смолич, IV, 1959, 196); // Темнуватий або темний. Я пам'ятаю вечір тьмяний над Петербургом голубим: морозний блиск, і вітер п'яний, і над Ісаком - сизий дим (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 40); Та насуває хмара тьмяна, - невже на бурю, на грозу? (Тич., Зростай.., 1960, 31); // Позбавлений чіткості, невиразний, розпливчастий; погано видний. Над тьмяними обрисами далеких гір купчились низькі.. хмарки (Коз., Вісімсот.., 1953, 109); У задимленому сяйві ліхтаря ледве можна було побачити, як біля ковша вовтузились тьмяні постаті (Стельмах, І, 1962, 146).
3. перен. Затьмарений, затуманений, невиразний (про очі, погляд і т. ін.). Наче труп, сухий та жовтий, Син лежав на лоні в неї; Мертві, широко розкриті, Тьмяні, смутні в нього очі (Л. Укр., IV, 1954, 181); У тьмяних очах Замули з'явились якісь недобрі блиски (Вол., Озеро.., 1959, 94); - Читайте далі, батюшко, - простогнав Білоконь, прикипівши тьмяними очима до газети в руках отця Герасима (Довж., І, 1958, 71).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тьмяний | тьмяна | тьмяне | тьмяні |
Родовий | тьмяного | тьмяної | тьмяного | тьмяних |
Давальний | тьмяному | тьмяній | тьмяному | тьмяним |
Знахідний | тьмяний, тьмяного | тьмяну | тьмяне | тьмяні, тьмяних |
Орудний | тьмяним | тьмяною | тьмяним | тьмяними |
Місцевий | на/у тьмяному, тьмянім | на/у тьмяній | на/у тьмяному, тьмянім | на/у тьмяних |
тьмяніти
ТЬМЯНІТИ, іє, недок . 1. Ставати, робитися тьмяним. Зорі тьмяніли від спалахів ракет, блиску гарматних залпів і пожеж (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 84); Сонце зайшло. Рудий край тьмяніє, охолоджується. Над далеким Дніпром встає туман (Бабляк, Літопис.., 1961, 122); Обличчя коханої завжди в розлуці тьмяніє, никне в знаних дорогих рисах (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 173); * Образно. Голос, інтонація - важливі елементи ораторської майстерності - без них найкращі думки блякнуть, тьмяніють (Наука.., 6, 1969, 40).
2. Виднітися невиразно, нечітко або бути позбавленим блиску, яскравості. Віддалік ледь помітно тьмяніли гори (Ткач, Жди.., 1959, 31); В руках моїх стертим глянцем тьмяніє фотокартка (Кол., На фронті.., 1959, 114).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тьмянію | тьмяніємо |
2 особа | тьмянієш | тьмянієте |
3 особа | тьмяніє | тьмяніють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тьмянітиму | тьмянітимемо |
2 особа | тьмянітимеш | тьмянітимете |
3 особа | тьмянітиме | тьмянітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тьмянів | тьмяніли |
Жіночий рід | тьмяніла | |
Середній рід | тьмяніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тьмяніймо | |
2 особа | тьмяній | тьмянійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тьмяніючи | |
Минулий час | тьмянівши |