удержання
УДЕРЖАННЯ (ВДЕРЖАННЯ), я, с. Дія за знач. удержати1 і удержувати. Для польотів на високих швидкостях велика площа крила не тільки не потрібна, але й шкідлива, бо підйомна сила, достатня для удержання літака в повітрі, досягається зменшеним крилом у результаті збільшення швидкості (Наука.., 1, 1959, 25); Пролетаріат не може не боротися проти насильного вдержання пригноблених націй у кордонах даної держави, а це і значить боротися за право самовизначення (Ленін, 27, 1972, 241); Палац був значно занедбаний і обшарпаний, - видно, що дуже слабо дбали про його удержання (Фр., VIII, 1952, 89); Як тільки збувся [Іван] котрої дитини з дому, то приймав на її місце чужу дитину на вдержання (Март., Тв., 1954, 227).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | удержання | удержання |
Родовий | удержання | удержань |
Давальний | удержанню | удержанням |
Знахідний | удержання | удержання |
Орудний | удержанням | удержаннями |
Місцевий | на/у удержанні | на/у удержаннях |
Кличний | удержання | удержання |