хрипнути
ХРИПНУТИ1, ну, неш, недок. Втрачати чистоту голосу; починати говорити, співати з хрипотою. - Про голос, як і про зброю, треба дбати,- повчав він далі.. - А в нас, на жаль, є ще такі одиниці, яким це байдуже.. Знати цього не хочуть, ідуть в гори, п'ють із струмків, а потім застуджуються, хрипнуть... (Гончар, І, 1954, 446); // Втрачати чистоту і звучність, ставати хрипким (про голос). Пора й перестати, бо є кінець сльозам, є край і лементові: голос хрипне, сльози сохнуть, опускаються в серце, на дно душі (Мирний, III, 1954, 19).
ХРИПНУТИ2, ну, неш док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хрипіти. Зітхнула мати.- Нема вже, діти, нашого батька. - А де ж? - хрипнув Артем (Головко, II, 1957, 387); Разом із свистом боцмана, який віщував, що за хвилину сходи будуть підняті, біля під'їзду хрипнула сирена таксомотора (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 295).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хрипну | хрипнемо |
2 особа | хрипнеш | хрипнете |
3 особа | хрипне | хрипнуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хрипнутиму | хрипнутимемо |
2 особа | хрипнутимеш | хрипнутимете |
3 особа | хрипнутиме | хрипнутимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хрип | хрипли |
Жіночий рід | хрипла | |
Середній рід | хрипло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хрипнімо | |
2 особа | хрипни | хрипніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хрипнучи | |
Минулий час | хрипши |