хрущати
ХРУЩАТИ, щу, щиш, недок., перех. і неперех. Те саме, що хрустіти. Тільки лист, покритий памороззю та замерзлими дощовими краплями, хрущить під ногами... (Барв., Опов.., 1902, 123); Хрущить, ламаючись, розмай-трава... (Гер., Дорога, 1939, 36); - Що ж у вас болить? - Та все болить...- Чоловік став підводитись, і чутно було, як хрущали його кістки (Мирний, І, 1954, 348); Соломія почувала, що серце затріпалось, в грудях здушило, аж дух забивало. І вона вже не йшла, не закрадалась поза деревами, а бігла бігцем, аж бадилля під ногами хрущало (Н.-Лев., VI, 1966, 384); Сагайда, поступово прохмеляючись після міцних грінавських вражень, нещадно хрущав своїми новими чобітьми по дрібному камінню (Гончар, III, 1959, 335); *У порівн. Сухарець заскрипів в зубах, неначе десь під підлогою хрущала зубками миша (Н.-Лев., VI, 1966, 16).
Хрущати на зубах - те саме, що Хрумтіти на зубах (див. хрумтіти). Взяв [Вовк] Овечку, обідрав, Як знав, Та й заходився хорошенько М'ясце під дубом уминать,- Аж на зубах кістки хрущать (Гл., Вибр., 1951, 23).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хрущу | хрущимо |
2 особа | хрущиш | хрущите |
3 особа | хрущить | хрущать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хрущатиму | хрущатимемо |
2 особа | хрущатимеш | хрущатимете |
3 особа | хрущатиме | хрущатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хрущав | хрущали |
Жіночий рід | хрущала | |
Середній рід | хрущало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хрущімо | |
2 особа | хрущи | хрущіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хрущячи | |
Минулий час | хрущавши |