хуста
ХУСТА, и, ж., заст. Хустка. Великої треба хусти, щоб зав'язать людям усти [вуста] (Сл. Гр.); // тільки мн. хусти, хуста, хуст. Білизна. Хусти поперем, як три дні панщини відбудем (Укр. присл.., 1963, 97); З полотна царського хуста маєш милій постелити, Ще й олієм [олією] покропити... (Л. Укр., IV, 1954, 274).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хуста | хусти |
Родовий | хусти | хуст |
Давальний | хусті | хустам |
Знахідний | хусту | хусти |
Орудний | хустою | хустами |
Місцевий | на/у хусті | на/у хустах |
Кличний | хусто | хусти |