чотиривірш
ЧОТИРИВІРШ, а, ч. Викінчена за змістом окрема строфа, що складається з чотирьох рядків з суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням; катрен. Балада Міцкевича "Trzech Budrysow" написана чотиривіршем з внутрішньою римою в першому і третьому рядку і кінцевою римою у другому - четвертому рядку (Рад. літ-во, 4, 1958, 61).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чотиривірш | чотиривірші |
Родовий | чотиривірша | чотиривіршів |
Давальний | чотиривіршеві, чотиривіршу | чотиривіршам |
Знахідний | чотиривірш | чотиривірші |
Орудний | чотиривіршем | чотиривіршами |
Місцевий | на/у чотиривірші, чотиривіршу, чотиривіршеві | на/у чотиривіршах |
Кличний | чотиривіршу | чотиривірші |