щастячко
ЩАСТЯЧКО, а, с. Пестл. до щастя. [Мелашка (наливав): ] Дай же господи нашим молодятам і щастячка, і здоров'ячка, і віку довгого та розуму доброго (Кроп., IV, 1960, 11); А воно, його щастячко, вже дрібно ступало босоніж курними шляхами на схід.. Все шукало когось очима, видивлялося з-під хустини на кожного зустрічного бійця, шукаючи та впізнаючи поміж ними рідного Володьку (Гончар, III, 1959, 384); Ой, уроди, боже, Та пшениченьку яру На вдовине щастячко, На сирітськую славу! (Укр.. лір. пісні, 1958, 438); Не родися в платтячку, а родися в щастячку (Номис, 1864, № 1675); Був великий урожай кедрових горіхів.- Прийшло наше щастячко,- приказувала жінка (Донч., III, 1956, 55).
@ Щастячко ще десь завалялося див. завалятися1.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | щастячко | щастячка |
Родовий | щастячка | щастячок |
Давальний | щастячкові, щастячку | щастячкам |
Знахідний | щастячко | щастячка |
Орудний | щастячком | щастячками |
Місцевий | на/у щастячку | на/у щастячках |
Кличний | щастячко | щастячка |